The Girl in the Park

Після зникнення трирічної доньки п’ятнадцять років тому її мати живе у самотній оболонці болю, віддалившись від колишнього чоловіка й сина. Відчай та невгамовне чекання сформували її світогляд: кожен звук чи випадкова зустріч можуть стати ілюзією надії. Життя, яке мало б бути спокійним, наповнене непевністю і постійним поверненням до пам’яті про дитину, яка ніколи не повернулася.

Коли у її життя вривається молода жінка з буремним минулим, старі рани починають боліти з новою силою. Поступово надія, яка вже давно вважалася нерозумною, починає зростати, і мати втягується у все більш ірраціональне переконання, що перед нею — втрачене дитя. Ця взаємодія оголює тендітні межі між співчуттям і самообманом, між бажанням знайти закриття і реальністю людських стосунків.

Фільм досліджує складність горя, пам’яті та ідентичності, показуючи, як травма формує звички й рішення на багато років уперед. Це інтимна психологічна драма про надію, яка може рятувати і руйнувати водночас, про те, як минуле продовжує жити в теперішньому і впливає на кожен крок родини, що залишилася.