Хороша жінка

У 1930‑ті роки, втікаючи від гучних скандалів у Нью‑Йорку, пані Стелла Ерлінн знаходить притулок на сонячному амальфійському узбережжі. Розкішні пейзажі Італії стають тлом для її спроби заховати темне минуле під блиском модних вечірок і елегантних суконь. Її поява серед відпочивальниць і аристократії одразу ж підхоплює хвилю чуток і здивування.

Сюжет наповнений іронією й натяком: світ привілейованих верств виявляє свою двозначність і нетерпимість до чужих помилок, а манери і моралізаторство перетворюють найменше слово на привід для осуду. Взаємодії між персонажами — то спалахи пристрасті, то тонкі жарти, то хибні припущення — створюють напругу, що водночас веселить і змушує задуматися. Відголоски Оскара Вайльда відчутні в кожній сцені: гра з соціальними масками і підміна істинних цінностей зовнішньою пристойністю.

Фільм досліджує теми викупу, самовизначення та подвійного стандарту: чи може людина бути судженою за минулі вчинки, і що означає бути «доброю жінкою» в очах суспільства. Кінострічка поєднує стильну естетику, романтичні мотиви й гостру сатиру, пропонуючи глядачеві одночасно розважальний і провокативний погляд на людські слабкості та шанси на спасіння.