Пізні квіти

У шумних вулицях Брукліна, де мрії такі ж звичні, як жовті таксі, життя Луїз робить несподіваний поворот. Це історія не лише про зростання, але й про непередбачувані дружби та уроки, отримані в найнесподіваніших місцях.

Коли невдача привела Луїз до фізіотерапевтичного відділення, де зібрались мудрі душі, які бачили більше заходів сонця, ніж вона, вона зустрічає Антоніну — жваву польку з гострим язиком і золотим серцем. Їхні світи стикаються, і обидві жінки змушені зіткнутися зі страхами старіння та неминучістю часу. Разом вони вирушають у зворушливу подорож самопізнання, сміху та, можливо, кількох сліз. Ця історія нагадує, що іноді найкрасивіші квіти розквітають пізніше.