Next of Kin

Після того як Лінда несподівано успадковує будинок для літніх, її життя перевертається. На перший погляд це місце з тихими коридорами й звичними ритуалами догляду, але згодом вона помічає, що атмосфера наповнена тривогою: мешканці поводяться дивно, нічні шуми стають гучнішими, а персонал уникає прямих відповідей. Простір, який мав би бути обителлю спокою, поступово перетворюється на лабіринт таємниць і натяків на минулі гріхи.

Події наростають поступово, створюючи відчуття нестримного нагромадження страху. Лінда намагається розплутати нитки минулого, відкриваючи заховані листи, старі звіти й забуті спогади жителів, але кожне розкриття породжує нові питання. Те, що спочатку здається випадковістю або старечим маренням, все частіше видається зв’язком із чимось темним і невимовним, що має власну волю й мету.

Кіно майстерно грає з межами психологічного та надприродного хорору, змушуючи глядача сумніватися в реальності побаченого. Історія про спадщину перетворюється на драму вибору — чи боротися зі злом, чи втекти, залишивши таємниці похованими. Напруга зберігається до кінця, залишаючи відчуття лячної невизначеності та гіркуватий післясмак тих змін, які може принести одне несподіване надбання.