L'Histoire d'Adèle H.

Фільм розповідає про Адель Юго, доньку відомого французького письменника Віктора Гюго, яка беззастережно закохується в британського солдата Альберта Пінсона під час життя сім’ї в еміграції на островах біля Англії. Він відмовляє їй у взаємності, але Адель, переслідуючи свій ідеал, вирушає за ним аж до Нової Шотландії, приймаючи ім’я Адель Льюлі, щоб бути ближчою до предмета свого кохання. Цей пошук стає початком довгого одиночного марення, що поступово віддаляє її від реальності.

Картина показує, як незмінне бажання завоювати серце іншої людини перетворюється на обсесивну одержимість: листи, слідкування, безуспішні зустрічі й відраза відповіді породжують емоційне виснаження. Адель опиняється у чужому середовищі, де кожен крок підсилює її ізольованість і підживлює ілюзії, які віддаляють її від рідних і власної ідентичності. Її поступове відчуження — не просто особиста трагедія, а й провокація до роздумів про межі пристрасті й глухоту суспільства.

Режисерська манера тонко передає внутрішній стан героїні: камерні сцени, мовчазні погляди і тривалі паузи створюють напругу, яка розкриває психологічну катастрофу поступово, майже непомітно. Відтінки вікторіанської епохи, холодні прибережні пейзажі та деталі побуту підсилюють відчуття ізоляції й безвиході, роблячи історію одночасно документальною і метафоричною.

Це не лише історія нерозділеного кохання, а й трагічний портрет людини, що втрачає себе в погоні за ідеалом. Фільм залишає гнітюче, але проникливе враження: перед нами постає молода жінка, для якої любов стає останньою опорою і остаточною катастрофою.