시월애

Дві людини, розділені не просто відстанню, а двома роками часу, заводять стосунки через стару поштова скриньку біля прибережного будинку. У 1999 році молода жінка залишає свої речі й адресу в міській квартирі, а в поштовій скриньці лишає інструкцію пересилати її кореспонденцію; у 1997 році сумний архітектор вселяється в той самий будинок, знаходить лист і відповідає. Їхні послання, що долають часову прірву, поступово перетворюються на глибокий, інтимний діалог — знайомство, яке зростає серед хвиль спогадів і надій.

Фільм тонко поєднує меланхолію й ніжність, показуючи, як спогади, самотність і віра в долю можуть створити майже магічний зв’язок між двома людьми. Морський пейзаж, тиха поштова скринька й прості записки стають символами очікування та надії, а історія нагадує, що кохання іноді приходить не вчасно — але воно здатне змінити сам час.