Те, що день винен ночі

Алжир 1930-х років постає у фільмі як країна контрастів, де доля людини тісно переплітається з історією. Юнесу дев'ять років, коли його віддають під опіку дядька в Орані; там його перехрестили на Йонаса і він виростає серед компанії хлопців з Ріо-Саладо. Місто, вулиці й побут формують його характер, а дитяча дружба поступово переходить у щось глибше.

Емілі — світла і бажана постать серед молоді, навколо неї виростає безліч почуттів, але саме між Йонасом та Емілі спалахує велика любов. Їхні відносини наповнені ніжністю й пристрастю, але також і тендітністю, бо кожне рішення визначається не лише серцем, а й соціальними обставинами того часу.

Згодом на мирне життя накладаються конфлікти, які підривають основи колишніх стосунків: політична напруга, колоніальні суперечності та особисті випробування кидають виклик їхній вірі один в одного. Йонас мусить вибирати між різними ідентичностями та лояльностями, а любов виявляється випробуванням на витривалість.

Фільм — це емоційна сага про кохання, втрату і пошук свого місця у світі, що змінюється. Через призму інтимних стосунків режисер показує величну картину часу, де особисті драми тісно переплетені з історичними катаклізмами, а Ортан і його околиці стають живим свідком непростої долі героїв.