У центрі подій — двоє молодих поліцейських в окупованому нацистами Антверпені, чиї життєві орієнтири похитнулися під тиском репресій, страху й спокус збереження власної безпеки. Фільм показує їхній поступовий занур у сіру зону між співпрацею з окупантами й тихим спротивом, коли кожне рішення тягне за собою тяжкі моральні наслідки і випробовує людяність у надзвичайних обставинах. Атмосфера міста — напружена, сірі будівлі й патрулі створюють постійне відчуття небезпеки, де дрібні вибори стають питанням життя й смерті.
Розповідь робить акцент на внутрішніх конфліктах героїв і на тихому героїзмі людей, які ризикують заради інших, а також на трагічних помилках, що родяться з розпачу й страху. Через персональні зв’язки й випадкові зустрічі картина розкриває складність суджень про вину і виправдання, нагадуючи, що в таких історичних умовах немає простих відповідей, а кожен вчинок відбивається на долях багатьох.