Колись успішна скульпторка Олена повертається до рідного міста, щоб відкрити маленьку галерею, де кожен може залишити свою історію. Поступово простір перетворюється на живий соціум, де зустрічаються давні друзі, незнайомці й сімейні таємниці, а героїня мусить вирішити, які її стосунки справжні. Несподівані зустрічі та відвертість підштовхують її до переосмислення творчості й сміливості почати знову.
Режисер використовує камерну атмосферу, м'яке світло і мінімалістичну музику, щоб підсилити внутрішні конфлікти персонажів; акторська гра вражає тонкістю почуттів. Фільм — про вразливість як силу, про те, що відкриття дверей для інших іноді означає відкрити двері для себе. Заключні кадри дають надію, не прописуючи шляху наперед, залишаючи глядача з почуттям можливості нового початку.