Abduct

Відпочинок у гірському будиночку мав стати тишею й відновленням сил, але раптове зникнення її хлопця перевертає все з ніг на голову. У відокремленому, напівзруйнованому пейзажі героїня стикається з порожніми слідами, дивними натяками на насильство та відсутністю логічних пояснень — довкола росте відчуття, що реальність починає танути. Кожен звук ночі й кожен незнайомий предмет стають доказом або пасткою, а камера не шкодує змін у психологічному стані героїні.

Кульмінація напруги настає, коли на порозі з'являється оголений чоловік, який наполегливо стверджує, що він — її зниклий партнер. Це провокує низку питань про ідентичність, спогади й довіру: кому вірити, коли докази протирічать очевидному? Фільм розвиває атмосферу підступної невизначеності, де межі між реальністю й маренням стираються, змушуючи героїню і глядача розплутувати небезпечну головоломку, яка коштує набагато більше, ніж просто зникнення.