Дзвін

У фільмі Chime (2024) головний герой — шеф-кухар, чиє життя вибудоване на точному ритмі кухні: час, рецепти, контроль. Одного дня у його помешканні виникає загадковий дзвін, що спочатку здається випадковим, але невдовзі починає порушувати буденність — спрацьовує в різні моменти, змінює простір і привносить підсвідому тривогу. Режисура тонко використовує звук і тишу, щоб підкреслити, як маленька деталь може підривати опори звичного життя.

Поступово дзвін стає каталізатором розпаду: стосунки героя натягуються, робота на кухні втрачає смак і сенс, а межі між реальністю і страхом стираються. Фільм грає на межі психологічного трилера й містики, залишаючи глядача у напрузі й сумнівах — чи це надприродне втручання, чи наслідок внутрішньої провини й професійного вигорання. Чим далі, тим сильніше звук змінює все навколо, перетворюючи буденний ритуал у джерело невблаганного страху.