Колишній армійський снайпер намагається знайти спокій на віддаленій фермі, але тиша навкруги лише загострює його внутрішні тривоги. Кожен звук і кожен рух відкривають старі рани, змушуючи героя сумніватися, що з ним відбувається насправді: чи це реальні загрози, чи примари спогадів, породжені посттравматичним стресовим розладом. Фільм майстерно передає напругу між бажанням звичайного життя і невпинним відлунням бойових переживань.
Інтимна, наповнена напругою розповідь створює відчуття клаустрофобічної реальності, де межі між сном і явою стираються. Картина досліджує тему самоідентичності та лікування після травми, залишаючи глядача в роздумах про ціну мирного існування і про те, наскільки важко повернутися додому, коли війна живе всередині тебе.